Дифтерия

Дифтерія – це важке захворювання, відоме ще з часів Гіппократа. Епідемії цієї хвороби, яка проявлялася тяжким запаленням мигдаликів зі смертельними наслідками, відмічалися у різних країнах ще до нашої ери, а протягом останніх століть – по всьому світу, забираючи тисячі життів. Помирали до 20% хворих.

У 1974 році Всесвітня організація охорони здоров’я запустила програму імунізації від дифтерії, результати якої виявилися моментально, епідемії стали рідкістю. Захворюваність суттєво зменшилась, почали реєструватися поодинокі випадки.

Епідемії дифтерії в Україні також були, найбільша тривала з 1991до 1998 року, тоді захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли. З того часу в Україні реєструвались поодинокі випадки захворюваності, летальних випадків не було.

Однак сьогодні Україна знов стоїть на порозі підвищення захворюваності на дифтерію, в зв’язку з низьким процентом охоплення населення щепленнями.

Дифтерія це гостре інфекційне захворювання. Збудником є дифтерійна паличка, яка виробляє екзотоксин. Збудник розповсюджується при розмові, чханні, кашлі, а також через предмети побуту. Захворюваність особливо зростає у холодну і вологу пору року. Хвороба вражає людей будь якого віку. Джерелом є хвора людина або бактеріоносій.

Від моменту інфікування хворого до початку клінічних проявів проходить від  2 до 10 днів. Перші симптоми дифтерії нагадують ангіну: підвищення температури тіла, біль у горлі, ускладнення дихання та ковтання, осиплість голосу. Проте одна із головних ознак – це наліт на уражених інфекцією органах, зазвичай – це мигдалики.

При перших ознаках захворювання необхідно негайно звертатися до лікаря, не займатися самолікуванням.

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – це вакцинація.

Необхідно пам’ятати, що як сама дифтерія, так і її ускладнення небезпечні не тільки для здоров’я, але і для життя людини. Захворювання дифтерією легше попередити ніж лікувати!